Не хочу бачити, не хочу чути
хочу забути.
Давай не будемо разом вмирати,
краще вставати.
Що несе нам наступна хвилина?
невже розуміння?
Та ні, ти не станеш.
Та ні, ти не будеш.
Та ні… Невже так?
Коли бере розпач, коли входить сумнів
у збуджене тіло.
Нема тут людини, котра би змогла
чи хоч би хотіла,
Прийти і сказати, зрадіти, забрати,
хоча б на годину.
Та що там… Навіщо?
Та що там, не треба.
Я мушу буть сильним.
Коли все це розпач, то звідки береться
всередині злість?
Не жити – любити, гордо летіти,
не просто повзти.
Та хто допоможе підтримати крила,
якщо не зі мною ти?
Та сама, єдина.
Та сама, кохана.
Та сама – моя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349865
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: dr