Я відїжджаю не попрощавшись,
Навіть з тим, який закохався...
І я вже у потязі їду,
Про наступну зустріч з ним мрію...
Від смутку - потік геніальних ідей,
Я просто не зважаю на інших людей,
А в голові лиш він...
І час, що провела я із ним...
В голові прокручую всі моменти,
І ніби не помітні його компліменти...
Його ніжні обійми
Відчуваю я чомусь постійно...
Лежу, дивлячись на природу згори,
Насолоджуюсь красою трави,
І вже сумую за ним,
Дуже хочу назвати тільки моїм.
Мабуть, я боюсь цих стосунків
Закоханості, палких поцілунків...
Він, мабуть, тий,
Що з ніжних і світлих дитячих мрій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349920
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Рижа*