Вже вкотре затуляють рота
Тобі, віками престражданній.
Діди твої - старці,
діти твої - голота.
А ти, нене, в оманні.
Сусіди - є!
Є вороги і друзі!
Колеги і знайомі також є.
Але ось та, у сЕстринській кольчужі,
Без права стіни в твОїй хаті б"є.
Час вже навчив, булО чим потішатись,
Ти вже була наріччям у чужих вустах,
"Братське" табу вкраїнською назватись
В указах, циркулярах і листах.
Про тебе мовили, що не було, нема й не буде.
Носили свого часу на ножах.
І ось сьогодні, Боже, згляньтесь люди!
Завуальовують тодішній жах!
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350068
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.07.2012
автор: Гаоль Лостяр