Людей не викреслюють з свого життя,
Ніколи!Повірте, ніколи!
Їх можна забути,на рік чи на два.
Вони все ж повернуться знову.
Ти можеш обуритись, з брудом сплести,
Повз них пройти,не вітатись.
Люди,які душу зуміли спасти,
змушені в ній і зостатись.
Ви можете більше не бути близькі,
Й не бачитись більш досить часто.
Та якщо їм колись (не дай Бог) заболить.
Тобі стане,повір,дуже лячно.
І ти прибіжиш,і зробиш усе,
Що є в силах твоїх і немає.
Руку даси й побажаєш ти їм:
Хай Вам Бог у житті помагає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350178
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2012
автор: Жабокрик