Човен у небі –
Як фата-моргана,
Пливе потихеньку, міраж – не міраж…
Небо і море
Злилися в єдиний
Примарний серпанок, містичний пейзаж.
Хвилі поснули,
Золочені сонцем,
Спинили свій біг. Довго буде цей сон?
Небо – як море,
Скупалося в сонці,
Втопило у морі чіткий горизонт.
Край це. Край світу.
А далі – лиш простір.
Пливе помаранчевий човник за грань.
Далі – лиш космос.
Чи знайде дорогу?
За краєм Землі по морям сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350225
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.07.2012
автор: Ліоліна