У небі ворон чорний кряче
Немовби хтось десь тихо плаче.
Неначе куля крізь плече
А в нього з серця кров тече…
Пливе у полі – маком цвіту,
Де вперше цілував росу.
Тече веселкою по світу,
Неначе вплетений в косу
Тече крізь хмарки на хатинки.
Напевне спогадів картинки
Можливо дощику краплинки,
З очей любимої сльозинки
Я дивлюся, а він сміється,
Не бачачи людського зла!
На кулю серцем наштовхнеться
І крихтами добра проллється…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350271
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2012
автор: Роман Українець