зламані ворота
згублені ключі
смутку всохла нота
снить на аличі
порох на осонні
де старий сидів
з думою про коні
і просторий хлів
колеса від хури
витертий обруч
дивиться понуро
себе обіруч
виламана лата
вперлась в перегній
ой немає тата
дав би лад він їй
вилущені рами
потускніле скло
ой немає мами
чисте все було б
дивиться криниця
у безмежну вись
де кохані лиця
з вічністю злились
і таку печальну
пісню хлюпотить
про дорогу дальню
крізь життєву мить
15.07.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350450
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: Рідний