Я бачу сон,
У тому сні,
Вмирають мрії всі мої,
Вмирає день,
Вмирає ніч,
Усе що було пішло пріч,
Я не живу
Я й не померла,
Кудись пливу, хтозна куди,
Життя — це як гора Говерла,
Заліз наверх — кінець мети
Повільно йдеш все нижче й нижче,
А потім, зовсім вже внизу,
Немає сили далі бігти, ось так і ми,
Спустились вниз свого життя,
Втомились, спати вже пора
І закриваєм свої очі,
Усе, настала пора ночі….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350468
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: Леся Лохалевич