***
Краплі дощу в долонях...
Знову довкруж - гроза.
Думи на сивих скронях,
Скрадна суха сльоза -
Не зупиняють лету
Буйно-гінкі літа!
Журить душа поета -
Скрипонька золота...
Струни-слова до неба -
Спритно, щораз чимдуж!
Там, де плаксиві верби,
Де дзеркала калюж,
Відгомін серця грому,
Лоскоти блискавиць...
Не розповість нікому
Справжності таємниць
Сивий поет в задумі...
Жменю зіжме міцніш!
Музу до скронь притулить
І нагаптує вірш...
(15.07.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350631
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: Леся Геник