Ти мов те світло, що в кінці тунелю
Даруєш спалахи надії,
І ностальгічні кроки у пустелі
Блаженнії не згублять мрії…
Думки задимлені летіли,
Топились в повені страждань,
А серце спомином томили
Знебарвлені від гніву почуття.
Спустошена душа переболіла.
Переродилася! Востаннє!
Одне я чую: чи не марно?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350702
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: Журавель Яна