***
Чи варто відкрити душу,
Прибрану рушниками?
Сонце де землю сушить,
Де лускотить вітрами,
Де розірвуть без жа́лю!
Навіть останню нитку...
Боже, хіба ж я знаю?
Господи, та ж не видко!
Здалеку цвіт - зіниці,
Здалеку - ясне слово...
Пімш - то вже блискавиці,
Пімше - громи до крові,
Стугону болю в скронях!
Поки десь там сміються...
Тут у сумних долонях
Гадини темні в"ються...
(16.07.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350728
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: Леся Геник