Гори мріють тихо-тихо,
Туманом усю землю оповито.
Торкнись мене так ніжно й тихо...
Наче мороз серпанком вкритий...
Дивись у далечінь холодну і далеку...
Нехай вона тобі мене згадає.
Мене таку як небо бездонну і далеку...
Побачиш, разом із вітром все згасає.
Ти пам"ятай цей тихий туманний вечір,
І цей серпанок, хмари, небо...
Як сильний вітер дмухав у плечі...
Як я забрала за собою шматок неба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350855
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: Подих Вітру