Дружищє-старіна, ми тріста лєт как вмєстє!
Ми всє – адна страна, і всьо у нас честь честью!
Із-за чего сир-бор? Вєдь мать у нас – славянка!
І общій разгавор, і піво, і таранка!
Еге ж! Таке-таке! Ми, друже, дружим дуже!
Під ваш «мать-перемать» то плачемо, то тужим!
По-п’яні й справді ти розкрити хочеш душу.
Та «язиком» своїм мою ти мову душиш!
Ну, вот, мужик, апять свайо нитьйо заводіш!
І снова, мать твою, што-та пра гньот гародіш!
Ти хочеш, штоб базар случілся по-трєзвяні?
Тєбє мой пєрєгар дароже газа станєт!
Для брата поводок завжди чомусь шукаєш –
Як не «язик», то газ – ціну все підіймаєш!
Не раз вже показав, що в будь-якому стані
Тримаєш руку ти на газовому крані!
Ну, ти хахол, дайош! Ти чьо!? Укладом свінскім
Ти толька сало жрьош свайо по-украінскі!
І космос, і уран, і слєд стопи мєссіі,
І тот же самий кран в руках маєй Рассіі!
Москалю, знаєш ти – у нас не тільки сало!
Ти стільки вже загріб – тобі все мало й мало!
Не все в твоїй руці, північний ніби-брате!
Наші зійшли синці, і ти це мусиш знати.
Дорожча за життя нам зараз наша мова!
Ми вичистим сміття і все відродим знову!
Імперська ти свиня! Сказать тобі я мушу –
Все буде в нас, якщо відстоїм мову-душу!
---------------------
Написано 15.07.2012 на акції на підтримку голодувальників під Українським домом разом з Юргеном Пті (строфи від імені рускава брата)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350858
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: Віктор Ох