Світ…жорстокий світ…
Ми потопаємо у ньому,
Ми виринаємо бійцями.
Хто ми насправді є?
Як нам знайти тут свою долю?
Співає пташка на просторі,
Грім небо з тріском розсіка.
А ми працюємо у полі
До ночі… й знову нас чекає тьма…
Гудуть авто вдень й серед ночі,
Літак у небі блимає,
Біжать одні в метро,
Он ті автобус зупиняють.
У кожного своя дорога,
Та спільна є пересторога:
«Чи то у місті, чи в селі,
Чи десь далеко серед поля,
Себе лиш не втрачай,
Борись! Борись за свою долю!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350871
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: Журавель Яна