Повійте вітри з України!
Хочу почути гомін ваш...
Слово ласкаве та солодке
-- неначе мед.
Для мене особливо.
Також і для всіх нас
-- українців за кордоном.
Повівай вітре!..
Не забувай нікого із нас.
Скоштую!..
Ласкаве слово українське.
Хоч і написане
не на паперовім аркуші,
а вирисоване кольорово
на вітряному просторі
над відкритим морем
під широким небом.
Під чорними хмарами
понад зеленими полями
З поміж друзів чужих.
Далеко від землі мами
Слово рідне тебе я кохаю.
Не забувай же мене...
Я тебе не забуваю!
Вітри з України
Повівайте сильніше!
Нехай ваш гомін лунає...
Нехай всі народи впізнають
Що Вкраїна живе.
Що вона є сильна держава
-- її слава ні воля
Ніколи й ніяк не вмирають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351241
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Mykolskyj