І знову ніколи не буде так,
І знову стрілки не йтимуть в такт.
Моя планета з дірявою кармою.
І я не нап’юся гіркою кавою.
А ти не почуєш мене крізь відстані.
Десь там німота і рядки не дописані.
Почнеться реклама так несподівано.
І знову залишаться нитки обірвані.
Наступить в тролейбусі шпилька на ногу,
Та навіть і з цим вже змирилась підлога,
Бо знову ловитиму потяги тишею…
Ще рано, ще рано, ще не залишуся…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351341
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Сонячний Янгол