В кімнаті я сиджу один,
І світла ніби вистачає.
Надворі впала синя ніч,
Денна краса свій сенс втрачає.
Гнітить вбранням тут чистота,
Відсутність звуків як в могилі.
Сьогодні день такий нудний,
Мов скачки верхи на старій кобилі.
Чогось зникає апетит,
Крокую по діагоналі.
Думки мої про суїцид,
Читаю сам-собі мораль я.
І щось підказує – піди,
На двір та трохи освіжися.
Або в церковнім джерелі,
Водой святою окропися.
Забуду все, що вдень було,
На сон веде мене дрімота.
Ну що за день такий нудний?
А пригадав – та це ж субота!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351347
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Роман Хвиль