НЕ ЗНИКАЙ…

Я  мовчатиму  білою  рибою
у  глибинах  дна,
Стихну  птахою  сизокрилою
в  сивих  полинах.
Вклякну  злякано  сірою  мишою...
безсловесний  звір,
Саламандрою  сонно-принишклою
у  пустотах  нір...
Загорожами-заборолами
із  гранітних  брил
Стану  мороком  склепів,  схронами
в  холоді  могил.
Мертвим  озером,  зсохлим  деревом,
вітром  без  вітрил,
Опустілим  далеким  берегом
зтерплих  крил.  

Вітер  осені  вкриє  квітами
у  душі  одчай...
Я  мовчатиму  і  терпітиму,
Тільки...  не  зникай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351354
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2012
автор: Володимир Минькач