Безсоністю, самотністю, мовчання.
Здається з розуму зведе
Тік – таківське годинника звучання
До філософських розумів веде
Ловити сни крізь сито павутини.
Цідити мрії крізь друшлак подібних днів
Тонути в римах незакінчених віршів
А може фарбами ще не написаних картин
Чи заховатись з головою в покревало
І задушити в нім свою любов
І так банально і кроваво
Казати знов собі і знов
Що все обман і все туман
І треба думати логічно
Порожній мій душі стакан
І усміхатись так цинічно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351470
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2012
автор: Роман Українець