це літо ми удвох наворожили
сплітаючись судинами сердець
де сині річкові гарячі жили
несуть бурхливі води навпростець
де ми ховали в ніч свої солодкі
сп’янілі безсоромні голоси
де ти писав вірші свої короткі
під впливом первозданної краси
а потім прокидаючись на ранок
цілунками пробуджував мене
роздмухуючи вранішній серпанок
допоки він дощенту не мине
і кінчиками пальців доторкались
до майже недосяжного буття
це літо у якому ми сховались
я пронесу крізь все своє життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351761
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2012
автор: Марія Родінко