Знову в лісі гуркотять гармати,
Знову чути кулеметний крик
Соколи стали Україну захищати
Кулі лиш свистять - пронизують вітри...
А ворон чорний щось на гілці кряче -
Щастя він віщує, чи може біду,
Успіх, чи крах - невдачу ?
Наших партизанііва у бою
Бій іде, а ворон кряче,
Йдуть у наcтуп москалі
Мати не одна гірко заплаче -
Солоні сльози будуть на землі
Не тільки сльози... Земля в крові, -
Почервоніла... Небо плаче...
Кров стікає по старій скалі,
А ворон кряче - іди у бій козаче !
Іди ! Вперед ! За Україну!
За волю! Честь й хвалу !
За мову рідну соловїну !
Вкрий ворогом землю всю
Вбивай усіх! Немай жалю !
Не будь рабом і не скорися !
Рабів не потребують у Раю !
Захист - це не гріх, то ж не журися !
Автор : Назар Гузій 20.07.2012р. ©
[Жодну з частин даного вірша не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без дозволу автора]©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351802
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 20.07.2012
автор: Назар Гузій