Привіт тобі, мій друже віртуальний,
Ти зник із простору і я тепер сумна.
Я жду тебе, уся сентиментальна.
Біля комп’ютерного, але все ж вікна.
Не обвалилось це спекотне небо,
І кожен день як завжди – суєта.
Та якось менше радості без тебе,
І думка вище сонця не зліта.
Так дивно – твій логІн і більш нічого -
У мережі мереживна душа…
З'явивсь на сайті – відпуска тривога,
І до життя, чомусь, та й воскреша.
Олена Бондар (Бондаренко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352178
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.07.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)