Все не те і все не так,
А сам – мудрий, гегемон.
Ствердитися б, тільки як?
І як врізав самогон,
То забулькало в мізках:
«Хто немає ідеї своєї –
Працює на чужі ідеї».
Закортіло аж в ногах,
Як звідкись стрельнуло такої.
Напустив навколо пилу,
Греблю безідейними гати,
Лиш дивиться згори додолу,
Знати б хоч куди іти.
Результату нема, та процес є,
Пліч-о-пліч – вагоміші в ходьбі,
Хочеться жити, не дивне те,
Тож тим й задоволені всі.
Хоч на грядці, як той пирій
І від того процесу – пшик,
Та ствердився і просто герой.
Не усвідомлює, що воно не так
І він суспільству велика загроза,
Бо ініціативний дурень – як факт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352219
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2012
автор: Володимир Кондратик