(Зізнання критика...)
Зіркової хвороби я не маю,
А манії «великих» - поготів.
Де взяти часу? Я ж словник складаю! –
Свій, власний, щоб ніхто не зрозумів…
Лише для обраних будуть мої поеми,
Для решти – хай напише графоман.
Лиш смертним притаманні ті проблеми –
Любоф-моркоф, печаль, дурман-обман.
Я ж – мудрий, як Платон і Аристотель,
І красномовний, наче Цицерон.
Як Аполлон я граю… мови ноти!
Хтось має проти? Що кажу – закон!
Брати мої ви менші, неумілі,
Біжіть десь краще заробіть грошей.
А до мистецтва лізти щоб не сміли,
Бо розжену вас всіх, як тих мишей!
Ні-ні! Я маній всяких і хвороб не маю,
Троянда я культурна, сортова.
«А те буває тільки в графоманів» –
Себе ж цитую! – золоті слова! :)))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352391
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: Лілія Ніколаєнко