Людина ніби то не літає,
а крила має,крила має...
Як той орел ширяв між хмар своєї України,
Ніс радість, роздуми, красу,надії людей із сцени.
Такий об*ємний, колоритний,неповторний образ,
Ще довгі роки житимуть його герої серед нас.
Той скарб духовний на віки сховати ,
З мистецької скарбнички час від часу діставати.
Для поколінь його талант як еталон,
Митець уже без крил, та серед нас його душі літати.
З величезною пошаною до пам*яті Б.Ступки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352419
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.07.2012
автор: Вразлива