Мрії про щастя,
мрії про спокій,
мрії про вічну тиху любов…
мрій, щоб не впасти
в прірву глибоку.
Мрій, щоб сказати: «Все поборов».
Мрії нездійснені
стануть – реальність.
Мрії захмарні - впадуть до ніг.
Може наївна, дитяча банальність
те, що я вірю у теплий сніг.
Може і справді -
полум’я гасне,
а не горить без кінця.
Вірити в це я не хочу завчасно,
мовчки я борю все без слівця.
Мну в грудях смуток,
душу образу,
але не гасне мрія моя.
Все, що погане зберу у жмуток
викину геть - і залишуся я…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352434
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: Надія Осіння