Спокій в душі, зараз тихо-тихо.
Віщий сон його прокинув,
Розповів мені про лихо
І, назавжди, в мить покинув.
Розповів про щастя, про тривоги,
Про печаль, як її бороти.
Дав зрозуміти, якої змоги
Люди. Хто є за і хто є проти.
Пригадав про сірі дні-моменти.
У кожного вони бували,
Але й бували дні-букети,
На все життя закарбували!
Лише про неї щось ні слова.
Дарма, я так цього чекав!
Чекав від сну я допомоги...
Якої так і не пізнав.
Я марю снами, почуттями,
Де присутня ти хоча б на мить.
Як чудово, адже літніми ночами
Нас ніхто не розлучить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352512
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: ІванCV