А ти люби…й не бійся жити далі,
Вогонь душі тебе не обпече.
Будуй свої, руйнуй старі моралі -
Забудь про все, бо час таки тече…
Спини і глянь на ту, котру кохаєш,
Врятуй того, хто вчив тебе любить.
Людина ти, а цього ще не знаєш…
Людина – значить вірить…значить жить.
Не накладай німий арешт на серце,
Не будь потворним, наче Доріан.
Душа навіки, а краса зітреться -
Все ж дзеркало не вилікує ран…
Пройдуть віки, помруть уже поети,
Чи буде ще Землею ця земля?
А люди затягнулися в корсети -
Байдужі вже до плачу скрипаля…
Одна любов зостанеться живою…
В казки і в диво вірить ще вона...
Її зуміли виростить ті двоє,
Які кохали… їх уже нема…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352547
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Lady Christianna