Близнюки

Навпіл  день  розривається.  Ніч,  як  покинутий  острів.
По  обидва  боки́:  самота  перекри́влює  сміх.
Серед  галасу  їхнього  вдарить,  мов  блискавка,  постріл
в  серце  -  га́ряче,  в  шкіру  -  заметами  сніг...

Кольори  вимальовують  пальці  яскраві  і  тусклі.
Що  за  доля,  постійно  від  вітру  ламає  мольберт?!
Наче  в  очі  кидаються  привидом  маски  і  сукні,
іншим  часом  -  без  люду  счинився  органний  концерт...

Зорі-свічки  в  мереживі  неба,  галактики,  світла.
Візерунками  грим  розвели  на  стемнівшім  чолі...
То  така  у  душі  в  мене,  люди,  мінлива  палітра  -  
зодіак  Близнюки  і  стихія  вітрів  в  голові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352633
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Ліна Біла