Що бу́ло до – неважливо.
Побачимо, що буде після…
Зараз так ніжно, пестливо.
Ти – серця мого тиха пісня.
Травневого цвіту розмай,
Липневих громів блискавиця,
Жовтневих листків водограй,
Лютневий мороз білолиций.
Повітря ковток, наче – ти,
Мов небо безмежне просторий.
Від всього я хочу втекти
В твій погляд зелено-бузковий.
Ти зцілюєш душу мою,
Яка так довго боліла.
Ти, мов соловей у гаю,
Що слухати вік я б воліла.
Ти – це єства мого денце,
Клітина дрібна мого тіла.
Грієш мене, моє сонце.
Як довго я цього хотіла!
Що було до, та байдуже,
Що буде після – важливо.
Всім серцем люблю тебе, друже!
Все в цьому світі можливо!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352638
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Оксана Гринчук