Тепер все значно краще,
розкидані простирадла й німі фантоми
стояти мовчки і шкребти в серці коханням
це гарантовано звичка дорослого, проте німого
переміщати квартиру у центр міста,
наступати людям на голови і шиї
стає тісно
і ще тісніше,
якщо не звикнути будувати нові цілі
феномен прозорості,
коли не впізнають рідні
проходять повз, гублячи носові хустини
стає моторошно
і в серці тисне,
продовжує шкребти коханням до людської павутини
місяць розплутує нічні жахи,
ставить на місце шухляди з паспами рудого волосся
тихо сплять сусідські діти,
а , може, шепочуться про німих дорослих
мов зграйка захоплених сонячним маревом,
перелітають з даху на дах
нерозбірливі фантоми
реабілітаційний термін життєвої придатності
закінчує рухати стріли годинника удома
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352673
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: ne ta ale