Смуток в моїх очах,
Усмішка на твоїх губах.
Звичайно жаль,
Та я не каюсь.
У спину звинувачення важкі
Летять,та я смиряюсь.
Ви Бога ради вибачте мені,
Та я все ж не міняюсь.
Так ніжно з уст брехня лилась,
Здавалося одержали прощення
Надалі, щоб не відбулось,
Час по-різно, своїм благословенням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352680
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Вразлива