Воно сміється радо тихим перехожим
І жити завжди в нім - це розкіш неземна.
Постійно надихає нас на вчинки гожі,
Постійна динамічність залишається жива.
Я хочу жити в нім і в нім колись померти,
Тут одружитися і виходить дітей.
Тут дуже класно, тут наскрізь така відвертість...
Колись тут побував могутній Прометей.
Це місто смутку, радості, життя, любові,
Це місто щирості і сонячного дня.
Яке воно... яке воно наскрізь чудове!
Люблю я центром прогулятися зрання.
24.07.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352694
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий