Чим не рай у рідній Україні?
Оксамитові долини, синє небо,
Голосисті пісні солов’їні,
Повноводні річки і плакучі верби…
Гей, дорого, поверни мене додому,
Де забуду я про сум і втому,
Там мене колись чекала моя мама -
Зараз там самотній двір і ганок…
Так сумую я за рідним краєм -
У дворі в садочку ароматні квіти,
Їх цілує сонце водограєм,
Заколисує привітний літній вітер…
Гей, дорого, поверни мене додому,
Де забуду я про сум і втому,
Там мене колись чекала моя мама -
Зараз там самотній двір і ганок…
Уві сні я чую її голос,
Пам’ятаю рідні й теплі руки мами,
На городі спіє хлібний колос -
А в повітрі смачно пахне пиріжками…
Гей, дорого, поверни мене додому,
Де забуду я про сум і втому,
Там мене колись чекала моя мама -
Зараз там самотній двір і ганок…
А вода в криниці кришталева,
Чиста, прохолодна і м‘яка - цілюща,
Біля хати пишна і рожева
Навесні цвіла старенька дика груша…
Гей, дорого, поверни мене додому,
Де забуду я про сум і втому,
Там мене колись чекала моя мама -
Зараз там самотній двір і ганок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352817
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО