Коли не бачиш рідні очі…

Коли  не  бачиш  рідні  очі…  
коли  не  чуєш  голос  милий…  
починаєш  забувати  всі  тендітні  ночі,
дні,  наповненні  коханням  сили.

Та  навіщо  забувати  те,  що  було  рідним?
і  відповідати  на  кохання  біллю?
замість  того,  навпаки,  щоб  бути  ближче,
разом  все  здолати,  щоб  це  стало  ціллю!

Так,  це  важко  зараз  зрозуміти,
ти  далеко  –  в  тебе  зовсім  інший  простір,  
та  заради  щирого  кохання  треба  жити,
треба  постаратися,  хоч  дуже  це  непросто.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2012
автор: Andrew Meniv