Мені сказали, що я неформат.
Життя моє - ілюзій зорепад.
Та під чужий закон не хочу жити,
І істину з чужої чаші пити,
Під чужу дудку вправно танцювати,
Чуже повітря в груди набирати.
У мене свій політ і своє небо,
Долини, гори. І мені не треба
Чужого світу. Мій задовольняє.
Нехай ніхто крил моїх не ламає.
Як тілу кров, мені їх треба мати,
Щоб де захочу, я могла б злітати -
До зір, до сонця, світу посміхнутись.
В чужому просто можу задихнутись.
Ми, мов річки - у кожної свій плин.
Лиш Бог - один і Всесвіт в нас один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353174
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)