Ми зруба́ємо сук на якім сидимо́
і розва́лимо вбогий свій дім,
я зоста́нусь оди́н і ти будеш одна,
мов між нами уда́риться грім.
І не ви́п"ємо ми нашу чашу до дна,
не скуштуємо стіл повний страв.
Розмаї́ться наха́бою інша весна
мов ніколи тебе не кохав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353175
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2012
автор: Андрій Чернівець