Коли поснуть розніжені левкої
Під колискове брязкання цикад,
Згорни душевні немочі в сувої,
Вночі приходь у стишений мій сад.
Присядьмо вкупі зорі полічити-
До скроні скроня і рука в руці...
Густим серпанком яблука обвиті
У тьмі горять, неначе каганці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2012
автор: Наталя Данилюк