Іде життя по невідомій стежці,
Ступає крок за кроком уперед.
Тут світлий шлях - а там не проберешся,
А ми ж не знаєм де чекає злет.
Куди піти кого треба спитати?
Чи може все ж нетреба, а іти?
Твердо, упевнено вперед ступати
І досягти високої мети.
Можливо, саме там де не пробитись
Чекає на нас тиха благодать?
Але де взяти сили, як навчитись
Упевнено безстрашно нам ступать?
Яким потрібно бути, щоб зуміти
Свій вірний шлях у світі віднайти
І як завдяки чому зрозуміти,
Що треба вірити у краще і іти.
І не брехати, і не заздрити нікому,
А просто жити в Бога під крилом
І співчувати підлому і злому,
І тішитись чужим світлим добром.
І не любити лиш себе, а вміти
Любити навіть ворога свого,
Навчитись всьому світлому радіти
А як навчитись всього оцього.
Напевно треба вірити у Бога
Й просити в нього помочі завжди.
Тоді відкриється вірна дорога
Іти до Бога треба. нам туди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353321
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2012
автор: Надія Осіння