Закохатись в слова, а не в почерк,
Не почути твій голос ніколи,
Ти – в житті лише новий прочерк,
Лиш дивацтво й щоденні проколи.
Ось вже літо у самім зеніті,
Чуєш лілій п’янкий аромат?
Але соц-мережі так відкрито
Нас заманюють на променад.
Ми на смайлик усмішку змінили,
А прогулянку – на ноутбук,
Світло місяця вже нам не миле,
СМС виклика в грудях стук.
У онлайн без жалю запихнули
Справжню дружбу, свої почуття,
Ви, нічні інтернетні акули,
Лиш марнуєте власне життя!
Повноцінно так хочеться жити,
Запах волі вдихати частіш,
Щоб були мої дні розмаїті,
Як стіна театральних афіш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353359
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2012
автор: Лілея Лозова