Ти — берег нерозгаданих перлин,
Морського дна незвіданих глибин,
Надводної тераси сподівань,
Повітряно-земних щемких торкань.
Піщинками душа твоя сія,
Палкі бажання щиро промовля…
А свідком може бути тільки птах,
Що з бризом поєднає нам вуста…
З любов’ю намалюю оберіг —
Так хочу, щоб кохання нам зберіг.
У морі не зупине нас поріг —
Я хвилею спаду до твоїх ніг… 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353376
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.07.2012
автор: Lana P.