Ледве-ледве чути пташки спів,
Десь за обрієм сховалось сонце.
Вітерець тихенько шепотів
Казку вечора,мені попід віконце.
Небо засіяло від зірок,
Місяц повний,мов на трон скотився.
Прислухаючись до їх казок,
Він ще дужче в небі засвітився.
Ліс заснув,під тихий шепіт трав.
Ніжно берег колихає річка.
Вечір лагідну мелодію дограв,
На вікні вже догорає свічка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353504
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2012
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна