Я учора по лісі ходила -
Там божественная благодать.
Трелі пташка мені виводила,
Як колись все -
Дерева стоять
У задумі, колишуться трави,
Знов ожина цвіте, ті ж стежки...
І згадалась мені раптом мама
(В лісі цім їй збирала грибки).
Відійшла, як осінній листочок,
Понеслась у далекі краї.
Так і я — залишу колись дочок
Піду, ліс жити буде віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353632
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)