. Валерій Гребенюк
Я пишу тобі, моя кохана,
Щирого, останнього листа...
Біль душі – то є відкрита рана
Більше не зустріне нас весна...
– Ти цей лист нікому не показуй,
Наодинці потай прочитай...
Почуттів таємних не виказуй
Та мене надвечір не чекай...
Разом не ходити по суницю,
Не губитись в травах і в гаях...
І жалійки спів – на вечорниці
Сльози не залишить на очах...
У зажурі ночі до світання
Вся любов прещира не мені...
Спів сопілки спомином – зізнання
Досі відгукається всі дні...
Віри шлях – у пошуку надії
Відбирає найдорожче – враз!
Загубились найщиріші мрії –
У тенети хитро вабить фрас...
Ваннак із віків нам донесеться –
Вічність вже відмірила життя!
Падають слова із піднебесся –
Сльози долі щирого митця...
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2012
Свидетельство о публикации №11207293248
--------------------------------------------------------------------------------
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2012
автор: Валерий Гребенюк