Моє життя суцільна проза
Неначе хтось комедію трагізмом зіпсував
Та в цій виставі акторам не дарують рози
Кого образив чи дістав?
Чому мене із прірви не дістати?
Із кроком верх на десять знову в низ впаду
І тільки дух мій не зламати
Я в відчай з головою не пірну
Завжди в собі тримаю спокій
Й лиш у віршах своїх я біль вкладу
Ступаю по життю я крок за кроком
І хоч до верху не дійду
Здаватись? Ні ніколи
До крові ноги я зітру
І ручку пальці не відпустять геть в судомі
Хоча насправді я живу не наче в комі
І маю тільки ліжко й інтернет
Давно покинули знайомі
З моїм психозом тет-а-тет…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353868
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: mister_Warden