Хай трохи дивна, незбагнена.
Вкради мене у самоти.
Сказали лікарі: по венах
Течеш у мене саме ти.
Пульс знов шалено відбиває
Тобі написаний сонет.
Мій організм не виробляє
До тебе ще імунітет.
Нема іще від тебе ліків.
Я знову марю наяву.
Поглянь, в коханні я – каліка:
Я повноцінно не живу.
Вкради мене у самоти
Блаженну, віддану, щасливу.
Якщо цього не зробиш ти,
То вже нікому не під силу.
Знесилена коханням, бідна
Душа не вірить в своє небо.
Якщо тобі я не потрібна,
То хоч би вилікуй від себе.
*****
Сьогодні мало стати краще.
та лікар мій сказав з журбою,
Що кинув ти напризволяще
Мене, захворену тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353892
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Анастасія Грім