Швидкою ходою...
ти пішов...і так зимно
так зимно - досить...
я, можливо, не знала
так - знала
підіймати угору волосся
заглядати у дзеркала вічі
не чекати і не шукати
не просити у бога стрічі
неспасенний , кидаєшся, губиш
та такого хіба приголубиш
птахом селезнем знову на плічі
повсідалися горе-думи
лізуть в душу кусають за груди
бо пішов... не спитавши
полюбиш???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353913
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Ольга Ратинська