Буденна втома.

В    мене    знову    серце    крається    –
Від    життя    свого    стомилася…

Консуело    Я  стомилася


Ця  ніч,  що  зорі  виткала  на  небі,
Забере  втому,  угамує  біль
І  ранок  врешті  завіта  до  тебе
З  привітами  від  друзів  звідусіль.

І  буде  до  життя  охота  знову
(Кого  з  нас  втома  не  наздоганяла?..).
Черговий  раз  ідуть  бої  за  мову...
А  ти  вже  огірки  консервувала?..

30.07.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353924
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Патара