хочеш померти? вперед до суєциду...
покладем край мерзенності буттю..
немає болю,страху,встиду...
всьому кінець!!! досягнуто мету!!!
чужу мету... твоєї вже немає...
не зміг боротись... так, бракує сил..
чужі вершини легше підкорити,
своїм шляхом бо можна не дійти...
так,лекше вмерти, скажемо- простіше...
хвилина болю і без хвилювань...
візьмем щось важче, тлінніше, гостріше...
й нема любові, бідності, бажань...
ну що ж, вперед... нема й чого чекати
від потяга,що названий життям,
так свою вічність легше наздогнати,
ніж повсякчас встигати за життям!!!
не можна здатись ледь стикнувшись з світом,
і оголити перед ним свій страх!!!
кінець страхам,жалям,обідам...
що завжди служать й "помагають "нам...
здавалося б нічого вже немає,
та світ для тебе і для світу ти!!!
безсилих вічність забуттям карає!!!
та не для тебе цей "ясний мотив"!
досить страждати,корчитись від болю...
і рвати душу через суєту...
людина може все,а все це ж так багато!!!
тож не впускай у душу пустоту...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354058
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.07.2012
автор: Roxana Bogdanowych