Все спливає кудись в далечінь,
Все невпинно увись забігає,
Тільки неба прозорого синь
У минуле ніяк не тікає.
Закриваю я очі свої –
Промайне наді мною блакить
І духмяна трава запашніє…
Незабутньою стала та мить,
Коли небо ледь-ледь вечоріє,
Насуваються хмари клубами
Тихо коник у травах бринить, –
Тільки ти, тільки небо над нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354140
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2012
автор: Інна Пінна